Трансформації історичної пам’яті

Неприйнятний спадкоємець: Regnum Ruthenorum у час сталінізму

Назарій Христан — 2022-11-10

Статтю присвячено репрезентації минулого українських земель у радянській історичній уяві й культурі сталінського часу на прикладі моделювання концепту Руського Королівства (Галицько-Волинської Русі). Автор аналізує «прочитання» схем історичного спадку середньовічної Русі довоєнного періоду та моделювання їх політико-ідеологічного тла у період сталінізму. Важлива роль відводиться зображенню державного контролю над культурою у виробленні радянської політики пам’яті. Простежується теза, що російсько-українські стосунки вказаного періоду були однобічним диктатом так званого «старшого брата» і становили складну систему політичних маніпуляцій, компромісів та конвенцій наукового розвитку задля досягнення партійних цілей.

Козацькі маркери постколоніальних перетворень на теренах Дніпра ХХ – поч. ХХІ ст.

Ірина Рева — 2022-11-10

Значні соціально-політичні процеси 1917–2022 рр. на теренах Дніпра / Дніпропетровська / Катеринослава мали відгук у подіях культурного життя української спільноти, що прагнула до самовизначення. У доповіді розглянуто козацьку символіку як один із маркерів процесу формування української громадянської та національної ідентичності.

Козацький та імперсько-радянський наративи в історичній політиці сучасного Дніпра

Олег Репан — 2022-11-10

За специфікою уявлень про історичне коріння міста сучасних мешканців Дніпра можна поділити на прихильників «виникнення» (місто постало зсередини – шляхом еволюційного розвитку) та «заснування» (ініціатива створення міста прийшла ззовні – завдяки зусиллям російської імператриці Катерини ІІ, яка колонізувала «дикі землі»). У статті розповідається, як обидва наративи розвивалися на місцевому ґрунті після проголошення незалежності України в 1991 р.

Націєтворчий потенціал публіцистики Михайла Грушевського доби УЦР в контексті історичної пам’яті

Наталя Романцова — 2022-11-10

Аналізується націєтворчий потенціал публіцистичної діяльності М. Грушевського часів УЦР. Розглядається вплив його публіцистики тієї доби в контексті історичної пам’яті. Досліджуються ідеї поєднання націєтворення та державотворення, сформульовані в публіцистичних працях вченого, які становлять інтерес для сучасного українського суспільства.

Формування образу Січових стрільців у визвольній боротьбі на Наддніпрянській Україні (кінець 1917–1919 рр.)

Наталія Ковальова — 2022-11-10

Проаналізовано сприйняття українським суспільством образу «київських» Січових Стрільців в умовах Української революції на Наддніпрянщині. Джерельною базою дослідження виступають спогади Січових Стрільців та українських громадських діячів.

Незавершена реституція

Леонід Бабенко — 2022-11-10

Під час передачі у 1932 р. з Ермітажу в Україну колекції 6 скіфських курганів 122 предмети з Олександрополя, Литої та Чмиревої могил були тимчасово залишені для виготовлення гальванокопій. І вже упродовж 90 років ці предмети, всупереч прийнятим рішенням, залишаються в Ермітажі. Доречно ставити питання про їх повернення законному власнику – Музейному фонду України.

Морально-етичні наслідки Голодомору: історичний досвід та сучасність

Світлана Ганаба — 2022-11-10

Глибокі психологічні й соціокультурні наслідки Голодомору продовжують жити у свідомості та пам’яті нащадків, суттєво руйнуючи основи сучасного життя. Як результат, суспільство не здатне відновитися і віднайти нові смисли й орієнтири розвитку. Трагічні, сумні сторінки історії можуть слугувати не лише пересторогами й історичними уроками, а й віднайти й осмислити «приховані» небезпеки у суспільно-культурних практиках сьогодення, продемонструвати складність і багатоаспектність історичного процесу.

Революційність як спосіб розвʼязання українських проблем

Ольга Зубко — 2022-11-10

В українській історії поняття «революція» має переважно позитивну конотацію як через радянське минуле, так і сучасний націоналістичний дискурс. Теоретичною розробкою питання сутності революції, її ознак, характеристик. специфіки займаються як українські, так і світові історики. Подана доповідь акцентує увагу на розгляді ознак і етапів й мікроетапів революції. Авторська доповідь наголошує, що революційні зміни, на жаль, не вирішують суспільних проблем, тому Україні потрібні зміни еволюційні.

Збереження історичної пам’яті бузьких голєндрів: досвід міжнародної співпраці на Волині

Михайло Костюк — 2022-11-10

У статті висвітлюється досвід міжнародної співпраці Луцького національного технічного університету, Рівненської територіальної громади Ковельського району Волинської області та Товариства бузьких голєндрів з Німеччини у питанні збереження історичної пам’яті етнічної групи бузьких голєндрів.

Офіційна радянська літературна еліта Донеччини у 1950– 1960-ті рр.: прояви української ідентичності через пам’ять про минуле

Юлія Стуканова — 2022-11-10

Проаналізовано прояви української ідентичності у середовищі офіційних літераторів Донеччини у 1950–1960-ті рр. на прикладі Павла Байдебури та Андрія Клоччі. На основі спогадів сучасників та інших матеріалів робиться висновок, що літератори шукали опертя на пам’яттєві смисли у підтвердженні української ідентичності.

Концепт «національна ідея» у центральних і регіональних ЗМІ України кінця 1980-х – першої половини 2010-х рр. .

Юрій Присяжнюк — 2022-11-10

Протягом першої чверті новітньої державної незалежності України ЗМІ пройшли складну еволюцію. Дослідивши цю проблему, автори прийшли до такого висновку: попри системний деструктивний російський вплив, концепт «національна ідея» успішно ствердився в українському медійному просторі.

Український розмовний клуб у Донецьку як форма протидії політиці русифікації (2012–2013 рр.).

Сергій Стуканов — 2022-11-10

Висвітлюється заснування та діяльність у Донецьку Українського розмовного клубу (2012–2013 роки), який став оригінальною формою відповіді суспільства на політику русифікації. Аналізується склад учасників, формат роботи, концепція та план перетворення на повноцінний центр українського життя в Донецьку. З’ясовуються сильні та слабкі сторони ініціативи, а також її історичне та практичне значення.

Євромайдан у м. Бердянськ (листопад 2013 – січень 2014 рр.)

Софія Тоцька — 2022-11-10

У статті охарактеризовано події Євромайдану у м. Бердянськ (листопад 2013 – початок січня 2014 рр.) Встановлено хронологічну послідовність подій Євромайдану. Дослідження ґрунтуються на основі опитувань учасників Майдану з м. Бердянськ.

Про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи

Алла Киридон — 2022-11-10

19 вересня 2019 р. Європейський парламент ухвалив документ, у якому конденсовано основні положення численних резолюцій і декларацій, ухвалених щодо реінтерпретації історії ХХ століття Європарламентом упродовж останнього десятиліття. Зокрема, йдеться про однакову відповідальність Німеччини та СРСР за початок Другої світової війни. Порушені в документі питання важливі не лише з огляду на характер інтерпретування подій, але й з огляду на конструювання європейської ідентичності, а також оцінки характеру рашистського режиму в контексті подій російсько-української війни.

Єдиний наратив про минуле Європи – виклик та небезпеки

Ольга Ґонтарська — 2022-11-10

Доповідь зосереджена на критичному сприйнятті Дому європейської історії у Брюсселі. У цьому прикладі розглядається ширше питання опозиції до пропагованого спільного європейського минулого як частини політики пам’яті ЄС. Це пов’язане з питанням ролі політики пам’яті. Дослідження проводяться в рамках міжнародної програми з питань євроскептицизму, що фінансується Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини.

Рolska mniejszość narodowa na Białorusi a polityka władz białoruskich i nacjonalistycznej opozycji w kontekście pamięci historycznej

Tadeusz Kruczkowski — 2022-11-10

Artykuł analizuje problemy pamięci historycznej, jako element polityki historycznej w kontekście polskiej mniejszości narodowej na Białorusi. Temat pamięci historycznej polskiej mniejszości narodowej w kontekście toczącej się polityki historycznej na Białorusi to problem, który zasługuje na rzetelne zbadanie. W artykule rozważymy tylko mały fragment tego problemu: pamięć historyczną polskiej mniejszości narodowej i politykę historyczną państwa białoruskiego i białoruskiego ruchu narodowego i problemu polskiego języka jako ojczystego w Kościele katolickim na Białorusi.
Polityke władz białoruskich i nacjonalistycznej opozycji do Polaków można podzielić na dwie wersję „białorusinizacji”. Piersza wersja „białorusinizacji” to pozycję do polskości na Białorusi nacjonalistycznej opozycji (przedo wszystkim BNF). Druga wersja „białorusinizacji” podjęta przez reżim Łukaszenki była już pozbawiona różnych elementów nacjonalistycznych, właściwych dla jej pierwszego wydania.
We współczesnej Polsce, zaangażowanej we wspieranie białoruskich narodowców, panuje powszechne przekonanie o tym, iż zwycięstwo demokracji w RB rozwiąże także problemy Polaków na Białorusi. Jednak większość dzialaczy białoruskiego ruchu narodowego mówi o istnieniu na Białorusi Polaków jedynie jako Białorusinów-katolików, lub «opolaczonych» Białorusinów.

Міжнародне гуманітарне право як фактор збереження культурних цінностей

Ольга Лаврут — 2022-11-10

Міжнародна спільнота здійснила вагомий внесок у збереження та примноження культурної спадщини. Вона є універсальною та необхідною задля формування та розвитку особистості будь-якої країни. Міжнародне гуманітарне право покликане зберегти цей потенціал попри прояви агресії, зокрема і сьогодні на території нашої держави.

Місце поховання НКВС у Биківнянському лісі через призму нацистської пропаганди

Микола Бривко — 2022-11-10

Висвітлюється пропагандистська кампанія нацистської Німеччини в європейській періодиці з викриття злочину сталінського режиму у м. Києві. Виокремлюються основні тенденції пропаганди місця поховання жертв політичних репресій у Биківнянському лісі у засобах масової інформації

Вплив політики пам’яті щодо війни 1991–1995 рр. на взаємовідносини хорватів та сербської меншини в республіці Хорватія

Євгенія Пшемицька — 2022-11-11

Дослідження присвячене впливу хорватської політики пам’яті щодо війни 1991–1995 рр. на відносини хорватів та сербської етнічної меншини. Встановлено, що незважаючи на певні компроміси з боку хорватського уряду, невирішеними залишаються питання жертв та героїв війни.

Підсумки українсько-польського діалогу щодо проблем історичної пам’яті у тридцяту річницю підписання договору між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини та співробітництво

Людмила Стрільчук — 2022-11-11

У тридцяту річницю підписання Договору між Україною та Республікою Польща головним підсумком двосторонніх відносин стало налагодження не лише політичної та економічної співпраці, але й активізації та результативності історичного діалогу, який став логічним продовженням стратегічного партнерства.

Пам’ять про Українську повстанську армію крізь призму компаративістики – сучасна українська та польська преса

Оксана Каліщук — 2022-11-11

Проаналізовано образ Української повстанської армії у сучасних друкованих медіа України та Польщі. Показано зміну медійного наративу щодо українського національно-визвольного руху та його вплив на формування історичної пам’яті. Продемонстровано головні тенденції сприйняття УПА польським суспільством. Вказано на спільне / відмінне та залежність функціонування образу УПА в обох країнах.

Реміністенції комуністичної пропаганди про Українську повстанську армію: чеський художній фільм «Від долі не втечеш» (2009 р.).

Андрій Слесаренко — 2022-11-11

У статті проаналізовано художній фільм чеської режисерки Ленки Кнай «Від долі не втечеш», який є постмодерністською реміністенцією комуністичної пропаганди про українських націоналістів. Стрічка стала своєрідним «продовженням» антибандерівського тренду чехословацького кінематографа.

Голокост у культурі пам’яті Європи та України

Юрій Латиш — 2022-11-11

Проаналізовано формування ставлення до Голокосту в європейській культурі пам’яті та особливості ландшафту пам’яті у Східній і Центральній Європі, розглянуто причини периферійності Голокосту в політиці пам’яті України, а також приєднання України до європейської культури історичної пам’яті.

The role of Eurasian geopolitical philosophy for Kremlin’s propaganda before the war in Ukraine

Tomas Kavaliauskas — 2022-11-11

Before the war in Ukraine that started on Feb. 24th, 2022, the Eurasian geopolitical philosophy, so popular among scholars as well as propagandists in Russia, was not in the discourse of the analyses in European Union. Before the war started, «Western» European politicians, also those in the Baltic States and Poland, did not pay much attention to the philosophical substantiation of why Kremlin claims Ukraine as its territory and culture. Philosophical substantiation on the basis of Eurasian geopolitical ideas were disregarded as inside Russian political «talks», however, some of those ideas were noticed after V. Putin’s attempt to justify the occupation of Ukraine.

Травма програної війни

Сергій Троян — 2022-11-11

Війна Росії проти України спричинилася до турбулентних змін, зокрема в перспективі історичної відповідальності РФ за вчинення акту агресії. Одним із його аспектів для усіх сторін збройного конфлікту є травма війни. Надалі для недопущення нової агресії російській державі й суспільству необхідно пройти через «травму програної війни».

Вплив російсько-української війни на репрезентацію пам’яті про Другу світову війну у міському просторі Харкова, Донецька, Дніпра та Запоріжжя

Святослав Чегринець — 2022-11-11

У статті розглянуто репрезентацію пам’яті про Другу світову війну у міському просторі Харкова, Донецька, Дніпра та Запоріжжя, а саме вплив на цей процес російського вторгнення у 2014 та 2022 рр. Встановлено відсоткове співвідношення радянських та нерадянських «місць пам’яті», які зазнали декомунізації та переосмислення. У статті розглянуто «місця пам’яті», що присвячені Маршалу Жукову, жертвам «Катинського розстрілу» та радянським спецслужбам.

Монументально-меморіальний простір Донецька в умовах російської окупації

Надія Темірова — 2022-11-11

У розвідці відзначено особливості монументально-меморіального простору Донецька у добу Незалежності та простежено зрушення в його наповненні за роки російської окупації. Показано, що нова «героїка» у місті форматувалася за радянськими канонами та риторикою, спрямовуючись на легітимізацію «ДНР».

Новітні уроки історії і завдання історичної дидактики

Сергій Лях — 2022-11-11

Прогноз Ф. Фукуями щодо кінця історії не справдився. Школярів слід озброювати не лише викладом самої історії, а й розумінням світоглядної спрямованості її усвідомлення. Необхідно подолати хибну політкоректність та ідейну неспроможність чинної шкільної програми з історії. Процедуру укладання програм з історії слід зробити повністю публічною і прозорою.

Історична пам’ять та історичне знання в шкільному курсі історії у світлі завдань історичної освіти

Ольга Ніколаєнко — 2022-11-11

Шкільний курс історії, що має на меті формування громадянина України, повинен формувати історичну свідомість. Знання про минуле, зафіксоване в шкільних підручниках, почасти суперечить локальним чи індивідуальним версіям пам’яті, що може спричинити кризу ідентичності в учнів. Першість серед ієрархії ідентичностей належить громадянській, що базується на визнанні громадянських цінностей.

Бої за Україну в шкільному курсі історії в контексті передумов сучасної російсько-української війн

Сергій Терно — 2022-11-11

Агресія путінського режиму проти України розпочалася передусім ідеологічним наступом на українську ідентичність. З цією метою з приходом В. Януковича до влади був здійснений перегляд державних стандартів та навчальних програм з історії у 2011–2012 рр. Непомітно для громадськості були переглянуті програми з історії України. Наслідком роботи авторського колективу на чолі з членом-кореспондентом НАПН України О. Пометун став пропедевтичний курс історії України без України. На заваді повної й тихої «денацифікації» від лабораторії суспільствознавчої освіти НАПН України на чолі з О. Пометун стали українські громадські діячі та методисти, які привернули увагу суспільства до деструктивної діяльності «реформаторів» історичної освіти від Табачника.

Тема інформаційного протистояння в дослідженнях студентів Донецького національного університету імені Василя Стуса (2020–2022 рр.).

Кирило Мєлєкєсцев — 2022-11-11

У статті розглянуто понятійні аспекти визначення інформаційного протистояння та використання пов’язаного з ним понятійного апарату в роботах студентства ДонНУ імені Василя Стуса: істориків, міжнародників, політологів, юристів, які актуалізувалися з нагнітанням антиукраїнської історичної політики з московської сторони в підготовці до та під час конвенційної війни. Результати активної роботи студентів, що навчаються за різними освітніми програмами, свідчать про підґрунтя для формування в університеті нової наукової школи дослідження інформаційного протистояння.

Титул і зміст збірника.

Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

Історична пам’ять: емоційна складова

Ірина Сніжко — 2022-11-10

Для збереження історичної пам’яті вкрай важливо не забувати, що за кожною подією стоять людські життя. Ворожий напад, біль та відчай – одне місце – Ізюмщина: розповіді археолога-краєзнавця М. Сібільова та шкільної вчительки І. Восьмерик між якими 80 років.

Панрусизм – соціальна інженерія втручання в історичний процес

Сергій Корновенко — 2022-11-10

Компонентом широкомасштабної війни рф проти України є ідеологічна війна, в якій українській ідентичності протистоїть «проєкт великої російської нації» – панрусизм – ідеологія країни-агресора з усією відповідною атрибутикою. В основі панрусизму («русского мира / російського світу») – системномисленево-діяльнісна методологія, розроблена Г. Щедровицьким. У такому контексті панрусизм – соціальна інженерія втручання в історичний процес.

Міф і пам’ять: вплив радянського міфотворення на історичну пам’ять населення Південної Бессарабії

Віктор Дроздов — 2022-11-10

На основі сучасних уявлень про роль міфів у тоталітарних ідеологіях розглядається модель радянського міфотворення на території Південної Бессарабії, визначаються майстер-міфи, які поширювалися радянською пропагандою, та їхній вплив на історичну пам’ять населення регіону.

Особливості збереження культурної спадщини на прикладі фотоконкурсів і контентних кампаній в українській Вікіпедії

Наталія Ластовець — 2022-11-10

У тезах розглянуті основні проєкти, що пов’язані зі збереженням культурної спадщини в українській Вікіпедії. Увага насамперед зосереджена на фотоконкурсах та контентних кампаніях та особливостях їх реалізації в сучасних реаліях повномасштабного вторгнення.

Контекстуально-контроверсійна концептологія у вивченні Гетьманщини ХVІІІ ст.

Людмила Салагуб — 2022-11-10

У контенті тез доповіді закумульовано проблематику щодо політичної культури української старшини в умовах наступу російського царату на автономні прав Гетьманщини протягом 1709–1764 рр. Зосереджено увагу на аспектах «біполярності» у світоглядних наративах представників тогочасної української еліти, зважаючи на геополітичну ситуацію ХVІІІ ст. загалом та реалії суспільно-політичного життя, що були ключовими на теренах Лівобережжя, зокрема.

Міуське повстання 1820 року: повернення із забуття

Роман Литвиненко — 2022-11-10

Статтю присвячено виведенню із забуття та актуалізації практично зниклої з української історичної пам’яті та наукового фокусу події, пов’язаної з масштабним антикріпосницьким повстанням селян-українців, що відбулося 1820 року в Приміуссі на Землі Війська Донського.

Секрети успіху польських підприємців на українських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Ірина Шандра — 2022-11-10

Як приклад успішного польського підприємництва на українських землях у пореформений період проаналізовано підприємницьку діяльність директорарозпорядника Дніпровського металургійного заводу Ігнатія Ясюковича. Завод діяв настільки ефективно, що став хрестоматійним зразком вдалого промислового проєкту, а Ігнатій Ясюкович – втіленням «справжнього підприємця», прообразом майбутніх топменеджерів.

Громадські ініціативи з відбудови Галичини у часи Першої світової війни

Ірина Пятницькова — 2022-11-10

Наукова розвідка присвячена проблемі відбудови західноукраїнських земель після російської окупації регіону восени 1914 р., планам та проєктам щодо її реалізації. Звернення до цього аспекту історії України має практичне значення і може слугувати корисним досвідом у сучасних планах щодо відбудови України.

Спогади українських військових у контексті історії Донбасу в період Української національної революції 1917–1921 рр.

Олена Отземко — 2022-11-10

Зроблено аналіз мемуарних свідчень українських військових, що брали участь у воєнних діях на території Донбасу в 1918 р. На їхньому прикладі показано інформаційний потенціал спогадів як чинника історичної пам’яті про національно-визвольну боротьбу часів Української революції 1917–1921 рр. у регіоні.

Повернення із забуття: Василь Цвєтков, Костянтин Челпанов

Олександр Бут — 2022-11-10

У публікації проаналізовано життєвий шлях та обставини арешту інженерів-новаторів Василя Цвєткова, Костянтина Челпанова. Через біографію представників технічної інтелігенції висвітлено репресивний характер органів влади доби радянсько тоталітаризму в Україні у 1930-х рр.

Геральдичні традиції міст Донецької області

Інна Мартинчук — 2022-11-10

Символи є засобом відтворення міфу, в якому живе суспільство, а герб міста – це офіційна емблема, в якій у символічних образах відображені основні та найхарактерніші риси. Вважаємо, саме у радянський період було створено нову символічну систему, покликану утверджувати радянський міф.

Почесні найменування військових частин як прояв історичної пам’яті: порівняння Румунії та України

Вадим Стецюк — 2022-11-10

Почесні найменування частин румунської армії поступово розвиваються з другої половини ХІХ ст., водночас переважає увага до історії середньовічних румунських князівств та дако-римської епохи; в Україні домінує пам’ять про добу козацтва, також вшановані постаті давньоруської доби і герої сучасної боротьби з російською агресією.